– Хто я для тебе? – Ти моє тремтіння по тілу.

Світло сонця прикрашає пелюстки квітів, проходячи крізь них, так і любов прикрашає людину.

П’ята пора року – любов. Зима, весна, літо, осінь і любов!

Яка ж це любов, якщо перед першою ж перешкодою чоловік відступає?

Цілуватися це те ж саме що йти на розстріл, закривати очі, щоб не бачити і тільки відчувати.

Закохані живуть не по роках, закохані живуть одним диханням. Любов свою читають по губах, не вірять, що настане розставання.

Удвох треба бути по любові. Все інше, звичка розрахунок тільки до трагедії приведуть.

Піддавшись осінній меланхолії, я знову повірила в любов. Моя маленька слабкість, яка зігріває. Як же добре, коли є з ким послухати музику і випити чаю.

Виріс уже, а в Діда Мороза вірю більше, ніж у взаємну любов.