Комусь не вистачає однієї жінки і він переключається на п’яту, десяту. А іншому не вистачає життя, щоб любити одну єдину.

Хочу носити твої сорочки на голе тіло і варити тобі каву вранці…

Любов… Вона як чашка гарячої кави прохолодним весняним ранком. Можна зігрітися, а можна і прогоріти…

Коли знаходиш людину, з якою можна говорити мовчки, перебувати вічно, вірити безмежно і радіти серцем, розумієш, що це — Любов.

Жіноча логіка: Покидьок… мерзотник.. тварюка… ПОВЕРНИСЯ!!!

По-справжньому любить не той, хто говорить красиві слова і обіцяє золоті гори, а той, хто хвилюється, щоб ти покушала, тепло одяглася і спати лягла вчасно.

Як це важливо – бути коханою. По-справжньому, серйозно. Єдиною, необхідною до божевілля, до сліз. Улюбленою бути без побоювань, без підозр і тривог, без страху і порожніх сумнівів.

Хотіла знайти того, з ким зможу жити, а знайшла того, без кого жити не можу…

В кінці кінців ми забуваємо людей. Спочатку мучимося, а потім настає момент, і ми їх відпускаємо. Саме в цей момент вони повертаються.