Вони пританцьовували на вулицях як заведені, а я плентався позаду, як все життя плентаюся за тими, хто мені цікавий, тому що цікаві мені одні безумці, ті, хто без розуму від життя, від розмов, від бажання бути врятованим, хто жадає всього відразу, хто ніколи не нудьгує і не говорить банальностей, хто лише горить, горить, горить, як фантастичні жовті римські свічки, які павуками розпускаються в зоряному небі , а в центрі виникає блакитний спалах, і тоді все кричать: Ого-о-о!
Джек Керуак. В дорозі